Вільно конвертована валюта - (англ. hard currency) - грошові одиниці, вільно і необмежено обмінювані на інші іноземні валюти і міжнародні платіжні засоби, в будь-якій формі і у всіх видах операцій.

В період дії золотого стандарту конвертованою автоматично ставала та валюта, яка могла вільно розмінюватися на золото. Після відміни золотого змісту всіх валют і їх золотих паритетів на початку 70-х років конвертована розуміється як здатність вільно продаватися і купуватися, обмінюватися по діючому валютному курсу, використовуватися для створення різного роду фінансових активів.

Міжнародний валютний фонд схвалює і дає згоду на використовування валюти тієї або іншої країни як вільно конвертована. Це означає, що вільно конвертована валюта може бути використана у всіх видах міжнародних банківських і фінансових операціях як резидентами, так і нерезидентами. У справжній період 10 валют визнані повністю конвертованими, причому п'яти з них Міжнародний валютний фонд в 1976 році привласнив кваліфікацію валюти», що «вільно використовуються, підкреслюючи тим самим вищий рівень їх конвертованої. У цю категорію входять: долар США, німецька марка, фунт стерлінгів, японська ієна, французький франк. Ці валюти найактивніше використовуються в міжнародних розрахунках і завжди є в достатній кількості на світовому валютному ринку і накопичуються у валютних резервах країн світу. Режим функціонування вільно конвертованої валюти на практиці означає відсутність яких-небудь валютних обмежень.

Ступінь конвертованої валюти знаходиться в прямій залежності від економічного потенціалу країни, масштабів її зовнішньоекономічної діяльності, стійкості внутрішнього грошового обігу, ступеня розвитку національних товарних і грошових ринків і ринків капіталу. Крім того, необхідною умовою підтримки конвертованої є постійна участь центрального банку країни у валютних інтервенціях для утримання курсу своєї національної валюти до долара США або до якої-небудь певної корзини іноземних валют на оптимальному рівні.