Валютний курс за своїм економічним змістом є ціною грошової одиниці даної країни, яка виражена в грошових одиницях іншої країни; це співвідношення між грошовими одиницями двох країн, яке фіксується для обміну валют при здійсненні валютних, і в цілому зовнішньоекономічних операцій.

Курси іноземних валют встановлюються шляхом їх котирування відповідно до діючих законодавчих норм та практики, яка склалася.

У банківській практиці встановлюється курс продавця, за яким банки продають валюту, й курс покупця, за яким банки купують валюту. Повне котирування включає курс покупця і курс продавця. Різниця між курсами продавця (продажа) і покупця (купівля) – маржа – є для банків джерелом прибутку.

У реальній практиці валютних відносин використовують такі види валютних курсів:

плаваючі (гнучкі);

змішані.

Фіксований валютний курс передбачає наявність певного зареєстрованого (офіційного) паритету, який підтримується державними валютними органами. При змішаному валютному курсі держава вибирає валютний режим з урахуванням конкретної економічної ситуації, намагаючись подолати абсолютизацію жорсткого фіксування чи вільного плавання. Змішаний валютний курс іншими словами можна охарактеризувати як контрольований плаваючий курс. Однією з форм такого контролю є введення так званого “курсового валютного коридора” – встановлення мінімального і максимального значення відхилення валютного курсу.

Важливу роль у встановленні валютного курсу гривні мають результати торгів валютними цінностями на Українській міжбанківській валютній біржі (УМВБ). Використання уповноваженими банками на міжбанківському валютному ринку курсу останніх біржових торгів формально настає після закриття торгів на УМВБ.

Повідомлення про офіційний курс гривні надсилається регіональним управлінням НБУ після проведення біржових торгів.

Офіційний курс гривні використовується при здійсненні всіх операцій продажу та купівлі іноземної валюти, в бухгалтерському обліку всіх операцій в іноземній валюті, розрахунків з бюджетом і митницею, при плануванні та аналізі зовнішньоекономічної діяльності, ціноутворенні, складанні оперативної, бухгалтерської та статистичної звітності, для міждержавних розрахунків. Офіційний курс використовують усі резиденти України та нерезиденти.

Валютні відділи установ банків зобов'язані здійснювати постійний контроль за змінами у валютних курсах шляхом введення всіх необхідних даних у комп'ютерну мережу.